Спеціальна кафедра № 2 є базовим підрозділом Інституту та здійснює освітню діяльність спільно зі Спеціальними кафедрами Інституту з підготовки фахівців за бакалаврським та магістерським рівнями вищої освіти.
У складі кафедри працюють висококваліфіковані професіонали, серед яких 3 кандидати технічних наук та 1 PhD.
Підготовка фахівців реалізується на основі загальновійськових і тактико-спеціальних освітніх компонентів для всіх спеціальностей Інституту.
На заняттях із загальновійськової підготовки курсанти отримують знання та набувають практичних навичок з:
- тактики;
- військової топографії;
- стрілецької зброї та вогневої підготовки;
- радіаційного, хімічного, біологічного захисту підрозділу;
- підготовки військовослужбовців з тактичної медицини;
- інженерної підготовки.
На навчальних заняттях з тактико-спеціальної підготовки майбутні офіцери отримують теоретичні знання з:
- організації та управління спеціальним зв’язком;
- будови, призначення та застосування вузлів та станцій урядового зв’язку;
- основ організації інформаційно-комунікаційної інфраструктури органів державної влади України.
Формують практичні навички з:
- організації маршів;
- проведення рекогносцировки;
- постановки задач на розгортання і злагодження підрозділів;
- розгортання вузлів і ліній урядового зв’язку;
- інженерного обладнання;
- охорони і оборони вузлів і ліній зв’язку;
- постановки завдань на застосування засобів і вузлів урядового зв’язку;
- прийняття рішення на бойове застосування вузла урядового зв’язку;
- виконання нормативів для підрозділів урядового зв’язку;
- виконання вимог безпеки зв’язку;
- ведення оперативно-технічної документації на станціях та вузлах урядового зв’язку.
Практичні заняття з вищезазначених освітніх компонентів проводяться в Інституті, а 80% цих занять – на матеріально-технічній базі територіальних підрозділів Держспецзв’язку.
До складу матеріально-технічної бази кафедри входять спеціалізований навчальний клас з тактичної медицини та електронний тир, на базі яких курсанти отримують практичні навички з фахових та спеціальних освітніх компонентів.